В рамках традиційних Meet Point, організованих компанією Jooble, консультантка з психічного здоров’я, співзасновниця проєкту Mental Health for Business ─ Анна Метельська розповіла про важливість піклування про психічне здоров’я в корпоративному світі та яку роль в цьому процесі відіграє лідер. Експертка поділилась рекомендаціями та інструкціями для впровадження практики піклування про психічне здоров’я, як на рівні HR-ініціатив, так і на масштабному рівні менеджерських освітніх програм. Пояснила використання на практиці конкретних пунктів по взаємодії всередині колективу між лідером та співробітниками.
Експерт:
Анна Метельська, консультантка з психічного здоров’я, співзасновниця проєкту Mental Health for Business та першої всеукраїнської конференції Mental Health and Emotional Wellbeing for Business. Є засновницею коучинг-студії «Крок за кроком», організаційною коуч-консультанткою та HR-консультанткою з понад 16-річним досвідом роботи в бізнесі
Тема психічного здоров’я останніми роками набула все більшої популярності у світі, і в Україні. Через те, що після початку пандемії стала вкрай важливою та актуальною для більшості. Бізнес в Україні лише починає започатковувати в себе різні активності, які б стосувались турботи про ПЗ (психічне здоров’я – ред.). Найчастіше, це загальноосвітні заходи, вебінари, де людям намагаються максимально широко розкрити тему добробуту (wellbeing) і в загальному донести важливість піклування про своє психічне здоров’я. Тепер, з досвіду своєї роботи, Анна Метельська зазначає, що запити від організацій дещо змінились:
«Фокус змістився на лідерів. Лідерська аудиторія, як цільова, почала дуже яскраво виділятися, тому і почала з’являтись велика кількість програм, орієнтованих саме на підтримку лідерів у сфері психічного здоров’я та добробуту, як людей, які нестимуть потім ці знання у свої організації»
Однак тема ПЗ не раптово з’явилась в контексті українського бізнесу, для цього було ряд передумов, які й зробили тему ПЗ цікавою та популярною. Ось найголовніші з них:
- VUCA (Volatility, Uncertainty, Complexity, Ambiguity) – світ постійно змінюється і не є стабільним. По-справжньому багато з нас усвідомили, що ж таке VUCA саме з приходом пандемії. Для людини базовою потребою є відчуття безпеки та мінімальна стабільність, тому відбувається внутрішній конфлікт: «Я хочу стабільності, та отримати її не можу». Люди шукають шляхи та місця, де вони могли б віднайти стабільність. В родині, це не завжди вдається. А на роботі джерелом стабільності може стати лідер.
- COVID-19. Окрім погіршення фізичного стану, вірус приніс чимало психічних проблем. Депресивні стани, підвищена тривожність – все це впливає на працездатність та ефективність. В Європі та США вже проводяться дослідження на цю тему і вони показують наскільки сильний вплив на психічне здоров’я має пандемія, підвищуючи ризик та поширення фобій і різноманітних розладів.
- Війна в Україні. Війна триває вже довгий час і це також впливає на стан суспільства, а особливо тих громадян, які безпосередньо зіткнулись з цим.
- FOMO (fear of missing out) – страх втрати можливостей. Наразі FOMO зустрічається дуже часто, особливо коли ми працюємо в корпоративному секторі, проводячи різні психологічні консультації. Про наявність такого страху нам говорять понад 80% людей. Якщо коротко описати суть цього страху – це коли людина відчуває, що вона нібито застрягла, а всі можливості проходять повз. «Успішний успіх», який активно транслюється соцмережами змушує людину почуватись так, як ніби він/вона запізнюються на потяг, на який всі вже встигли. І це часто може переростати в певну фобію, невдоволення собою, підвищення самокритики, що, знову ж таки, призводить до тривожності та загального впливу на психічне здоров’я.
- Брак емпатії. Емпатія – вміння відчувати те, що відчуває інша людина. Вміння спілкуватися з людиною емпатично і бути в контакті – це та навичка, яка в найближчі роки буде ключовою і першочерговою для лідерів. Важливість емпатії, також є передумовою звертання більшої уваги на питання психічного здоров’я самого лідера, який без пропрацьованих особистих проблем не зможе ефективно розв’язувати корпоративні проблеми та бути прикладом для колективу.
«Все перелічене ─ це ті виклики, з якими ми стикаємось сьогодні, а їх наявність – найкращий аргумент, чому тема добробуту та психічного здоров’я надзвичайно важлива. Адже під тиском всіх факторів, потрібно чітко усвідомлювати та знати, де відшукати внутрішній ресурс і сили справлятися з цим. Якщо наш рівень психічного здоров’я не достатній, то ми постійно будемо потрапляти в хронічні стреси, глибокі депресії та, що найгірше, будемо важко з ними справлятися», ─ переконана Анна Метельська.
Детальніше про поняття добробут та психічне здоров’я
Аби краще розібратись в темі, потрібно детальніше дослідити, що пропонують нам визначення понять добробут (well-being) та психічне здоров’я (mental health).
Добробут (well-being) – це створення середовища для підтримки стану задоволеності, що дозволяє співробітникам процвітати й повністю реалізовувати свій власний потенціал на користь, в першу чергу, самих себе та організації. Well-being є більш широким поняттям, яке включає різні сфери життя людини. Насправді є дуже багато моделей well-being, які різні компанії створюють для себе. Всі вони різняться, оскільки формуються відповідно до цінностей та принципів роботи, а тому для моделей відбираються ті компоненти благополуччя, які можуть містити різні сфери. Наприклад, це може бути – емоційний, інтелектуальний, фізичний, фінансовий добробут. Використовуючи таку багатокомпонентну структуру компанії можуть допомогти співробітникам впливати на різні сфери свого життя. Згідно з результатами дослідження Інституту Ґеллапа співробітники з високим рівнем добробуту мають на 62% менше витрат пов’язаних зі здоров’ям, у порівнянні зі співробітниками, які страждають від неблагополуччя. Також люди з високим рівнем добробуту на 88% більше залучені в роботу, на 83%-84% більше задоволені роботою, лояльні до своїх команд та частіше рекомендують роботу потенційним кандидатам.
Психічне здоров’я – це стан добробуту, при якому людина може: реалізовувати свій власний потенціал; ефективно справлятися з життєвими стресами; продуктивно та плідно працювати. Робити внески в життя спільноти.
Що впливає на добробут співробітників в організації?
Відповідальність за психічне здоров’я є 4-сторонньою:
- Людина. Кожен індивід відповідальний за те, що з ним відбувається і цього ніхто не скасовував. Однак культури турбуватися про себе у нас тривалий час не було. І пострадянське відношення до культури колективізму, щоб працювати якомога більше та покласти себе на вівтар, більшою чи меншою мірою присутнє в нас і досі. Люди молодшого віку більше розуміють важливість піклування про себе, по-іншому сприймаючи культуру психічного здоров’я. В компаніях працюють люди різного віку, відповідно потрібно проводити різні активності, щоб їм допомагати. Для молодших людей ─ підтримувальні, для старших ─ просвітницькі.
- Сім’я/Освітня система/Оточення. Те, в якому середовищі перебуває людина безумовно впливає на її життя. До того ж виховання й відношення в сім’ї до психічного здоров’я, також відіграє роль.
- Організація/Команда/Лідер ─ оточення, в якому ми проводимо найбільше робочого часу, має значний вплив.
- Країна. Політика, соціально-економічні умови, зміни – мають вплив на психічне здоров’я.
Вплив лідера на залученість та добробут співробітників
Згідно з останніми даними американської організації MHA Mind The Workplace, майже 85% людей вказали на те, що стреси на роботі прямо впливають на їхнє психічне здоров’я. 41% опитаних говорять про те, що їх керівник забезпечує емоційну підтримку, щоб допомагає справлятися зі стресом. І це доволі втішний результат, але майже 60% сказали, що їх керівник не надає емоційної підтримки.
«Думаю, що в Україні, остання цифра була б більшою, тому, що наші керівники ще не звикли до таких функцій і тільки вчаться допомагати собі. Це відбувається не через небажання, а просто тому, що в нас ще не до кінця розуміють як саме надати допомогу, через брак внутрішнього ресурсу», ─ розповідає експертка.
Щодо питання, наскільки регулярно керівник проводить check in, щодо внутрішнього стану співробітників, окрім робочих питань, то відповіді розділились – 47% відповіли ствердно, майже 53% зазначили, що такого в їхній роботі немає.
В Україні, відсоток тих керівник, які стали частіше цікавитись особистим життям працівників зростає. Дистанційна робота, безумовно, стала каталізатором цього процесу і допомогла усвідомити важливість таких тем на зустрічах.
За дослідженням організації CIPD серед усіх факторів, які найбільше спричиняють стрес на роботі, було названо ТОП-3 тих, які трапляються найчастіше: перевантаження, стиль менеджменту, відносини на роботі. Дані досліджень вкотре підтвердили, що позиція, підхід і відношення керівництва до своїх співробітників прямо впливає на якість робочого процесу, а відтак і на психічне здоров’я. Та згідно опитувань Gallop-2020, саме від лідера колеги потребують трьох найголовніших складових у відношенні та комунікації: довіри, емпатії та стабільності. Без нормального стану психічного здоров’я самого лідера, неможливі ефективні зміни в команді. Тому лідеру варто пам’ятати, що він може як впливати на свій стан, так і допомогти зі станом іншим людям.
Дії лідера в організації щодо психічного здоров’я та добробуту співробітників:
- Піклуватися про себе. Це базовий принцип без яких неможливі всі інші. Треба знати як поповнювати свою ресурсність, поновлювати енергію і розуміти, де її втрачається надміру.
- Бути прикладом через власну поведінку. І в підході до роботі, і в ставленні до відпочинку та розділенні часу ─ робочого і персонального.
- Створювати атмосферу довіри й відкритого діалогу в команді. Для довіри лідер може показати, що він така сама людина зі схожими проблемами, викликами та труднощами. Якщо показати свою вразливість і те, як лідер з нею справляється, це теж значною мірою сприятиме довірі та відкритості співробітників.
- Розвивати емпатію, навички ненасильницької комунікації, growth mindset (постстресове зростання – бачити не лише проблеми, а можливості).
- Слухати та чути.
- Знижувати стигму щодо ПЗ. Бути обізнаними, знати основні маркери, як вони можуть проявлятися, вміти говорити на цю тему з людьми.
Для лідера важлива усвідомленість – це здатність подумки й фізично концентруватись на моменті тут та зараз. Практики mindfulness можуть у цьому допомогти. За допомогою цієї навички ми можемо концентруватись на тому, що важливо нам, тут і зараз – не думаючи у минуле, роздумуючи і шукаючи там аргументи, не забігаючи далеко вперед. Усвідомленість – це здатність, навичка, яку можна виміряти. Існує дві шкали, які можуть стати корисними для вас чи ваших лідерів: Торонтська Шкала Усвідомленості (ТМS) та Шкала когнітивної та емоційної усвідомленості (CAMS – R).
Як HR допомагати лідерам піклуватися про себе і команду:
- Партнерська позиція, позиція дорослого, бути дзеркалом. HR-фахівець – це партнер лідера та дзеркало для нього, в якому відображається те, що відбувається в реальності. Лідер не завжди може бачити речі, які пов’язані з його поведінкою та впливом на команду. HR-партнерство для цього і потрібне – допомогти лідеру усвідомити, як краще взаємодіяти з командою. HR може виступати частково коучем і через розмови донести лідеру важливість і правильність змінюватись в певних напрямках.
- Спілкування без маніпуляцій та ігор. Для того, щоб формувалася атмосфера довіри та відкритості, важливо позбутись тих речей, які роблять середовище токсичними. Позбуватися мобінгу, тролінгу, гаслайтингу і т.п. явищ в колективі. Ставитись до колективу по-людськи: не знецінювати почуття, значення, сенси. Надавати значення тому, що важливо для людей. Будувати діалог на принципах відкритості та прийняття.
- Включати навчальні блоки по Mental Health & Wellbeing в менеджерські програми. Якщо лідери будуть заряджені знаннями в цій темі, знатимуть інструменти та результат від впровадження цих принципів в корпоративне життя, то від цього буде простіше доносити цінність та важливість піклування про ПЗ до решти колективу.
- Залучати ТОП-менеджмент і будувати цінності, принципи роботи, обговорювати поведінку, тощо).
- Формувати пул амбасадорів у темі психічного здоров’я. Залучати внутрішніх експертів, тих зі співробітників, хто цікавиться цією темою і може поділитись з іншими своїми лайфхаками, напрацюваннями, способами турботи про себе і т.д.
Додаткова інформація від Анни Метельської
- Подкаст «Хтознаяк» на Urban Space Radio. «Хтознаяк» — це авторська програма Анни Шийчук, психотерапевтки з 10-річним досвідом роботи, яка створена спільно з Urban Space Radio. У подкасті Анна розповідає про емоційний інтелект в житті та на роботі або говорить з колегами на актуальні та гострі теми прямо в ефірі.
Книги:
- Маршалл Розенберґ «Ненасильницьке спілкування. Мова життя»;
- Носсрат Пезешкіан «Как позитивно справиться со стрессом и перенапряжением»;
- Клод Штайнер «Емоційна грамотність: інтелект з серцем»;
- Альфрід Ленгле «Життя, наповнене сенсом. Логотерапія як засіб надання допомоги в життя»;
- Брене Браун «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є»;
- Томас Харіс «Я – Окей, Ти – Окей».
