Сезонні співробітники можуть несподівано звільнитися через тиждень з моменту виходу на роботу або просто зникнути, вийшовши на обід. Потижнева оплата стане для них серйозним бонусом, а деяким варто запропонувати безоплатне житло. Jooble запитав у досвідчених рекрутерів: що потрібно знати про сезонний найм, як працювати з такими кандидатами, де їх шукати та які нюанси враховувати.
Експерти:
Ірина Сидорчук, Human Resources Director у Binotel, авторка книги «Ейчарня»
Тетяна Демидович, рекрутер у Fozzy
Сезонний найм зазвичай означає, що до визначеної дати у вас повинні вийти на роботу відразу багато нових співробітників. До того ж вони мають швидко увійти в курс справи. Якщо працівники знадобляться з червня, починайте готуватися вже на початку травня, радить Тетяна Демидович.
«Щоб взяти на сезонну роботу одну людину, потрібно провести в середньому 5 співбесід і зробити 10 дзвінків, — каже вона. — Якщо у вас десятки вакансій, процес найму затягнеться. Виділіть на це хоча б три тижні: приблизно тиждень піде на оголошення про вакансії та дзвінки, потім, тиждень на співбесіди й оформлення, і ще тиждень — на інструктаж та адаптацію новачків. Краще, якщо вони вийдуть на роботу за пару днів до початку сезону та увійдуть в курс справи, щоб з 1 числа відразу працювати на повну силу».
Сезонний найм, особливо якщо вам потрібно багато нових співробітників — це сотні дзвінків та співбесід. Відділ рекрутингу може не впоратися з таким завданням, тому іноді варто найняти для цього додаткових людей.
«У таких випадках я набирала ще додаткових операторів контакт-центру, які дзвонили людям з дуже широкої вибірки та запрошували на співбесіду. А потім рекрутери спілкувалися з тими, хто прийшов в офіс», — розповідає Ірина Сидорчук.
За її словами, сезонні працівники часто не приходять на співбесіди.
«Раніше приходив один з трьох, зараз, буває, що один з восьми. Щоб заощадити час, ми запрошували відразу 20-30 осіб на групове інтерв’ю і повідомляли їм, що у нас, наприклад, 10 вакансій офіціанта. Хтось відсіювався, побачивши конкуренцію. Інші навпаки вирішували, що вакансія популярна і потім більше цінували свою роботу», — розповідає Ірина.
Якщо ви шукаєте співробітників на один і той же сезон, і робите це кожен рік — створюйте базу контактів кандидатів, радить Тетяна Демидович.
«Тоді на наступний рік ви почнете пошук з контактування з тими, хто вже у вас працював у минулий сезон, або подавався на вакансію, — пояснює вона. — Якщо у вас залишилися добрі стосунки зі співробітниками, частина з них погодиться попрацювати знову. Вони вже в курсі специфіки роботи та знають вашу компанію. Так ви заощадите час на навчання і пошук людей».
У кожного міста може бути своя специфіка в наймі сезонних працівників. Це варто враховувати перед тим, як запускати процес рекрутингу. «Одного разу в Одесі ми не могли знайти продавців-консультантів півтора місяця, — згадує Тетяна Демидович. — Це туристичне місто, тому вся місцева молодь влітку пішла працювати на пляжі та в ресторани. На чайових вони могли заробити у 2-3 рази більше, тому не погоджувалися працювати продавцями в магазині. Якщо в Києві ми б знайшли фахівців за тиждень, то в Одесі зовсім інша специфіка. Тому локація теж грає роль».
Розуміючи, що кандидатів з Києва не вистачить, щоб закрити всі вакансії, Ірина Сидорчук аналізувала сусідні міста, з яких можна залучити людей. Шукала такі, звідки можна легко або дешево дістатися до Києва. Потім розміщувала там рекламу. «Наприклад, з Ніжина до Києва є електричка, з Обухова — автобус, а з Чернігова їхати довго і дорого, — згадує вона. — Я прораховувала, чи готові ми компенсувати проїзд людям з цих міст або оплачувати житло, і вирішувала, чи варто залучати людей звідти».
Іноді сезонну роботу шукають ті, хто не може влаштуватися в штат через проблеми з документами, зазначає Тетяна Демидович. Наприклад, якщо у чоловіка до 27 років немає військового квитка. З такими людьми можна укласти договір підряду або інші види договору, які вимагають тільки базовий набір документів — паспорт та ідентифікаційний код. Вам варто заздалегідь дізнатися, чи є у компанії така юридична можливість.
Основні сезонні співробітники — це студенти, які шукають підробіток на літо. З ними працювати досить просто, але таких людей шукають дуже багато компаній на ринку. Тому подумайте, як ви може виділитися серед конкурентів, радить Ірина Сидорчук.
«Наприклад, для студентів важливий гнучкий графік: влітку вони хочуть встигнути відпочити, а не тільки заробити грошей. Тому робота до 16:00, або, наприклад, з середи по неділю може їм сподобатися. У час, що залишився вони зможуть зустрітися з друзями або піти в бар», — пояснює вона.
Якщо вам важливо, щоб студент працював в червні або вересні, поцікавтеся графіком іспитів або навчання. Можливо, ви зможете підлаштувати графік так, щоб вони змогли поєднувати навчання у ВНЗ з роботою.
Щоб повідомити студентам про можливості підробити влітку, в компанії Ірини заздалегідь роздавали листівки з вакансіями біля навчальних закладів і в парках, та домовлялися з вахтерами гуртожитків, щоб розклеїти оголошення. Студент повинен заздалегідь розуміти, що він може не їхати додому на літо, а залишитися в місті та попрацювати.
Коли Ірина Сидорчук шукала кухарів на тимчасову роботу, знайти людей «з вулиці» було складно. Потрібні були люди хоча б з мінімальним кухарським досвідом.
Тоді компанія Ірини зверталася в технікуми, в яких готували кухарів, щоб студенти приходили в ресторан на практику. Якщо графік роботи не збігався з навчанням, компанія навіть домовлялася з технікумом про індивідуальний графік для окремих студентів. Наприклад, вони могли раз на тиждень приходити здавати контрольні, а вчитися самостійно вечорами.
«Нам охоче йшли на зустріч. Технікуми були не проти, щоб їхні студенти заробляли та вчилися готувати відразу на практиці», — розповідає Ірина Сидорчук.
У сезонному найманні відмінно працюють програми на кшталт «Запроси друга», говорить Тетяна Демидович. Пообіцяйте бонус тим, хто приведе на роботу знайомих та друзів, і люди відгукнуться.
Але виплачувати бонус варто тільки після того, як новий співробітник допрацює сезон до кінця. Це буде мотивувати людей радити тільки відповідальних кандидатів.
«У мене був випадок, коли співробітник, який прийшов по реферальній програмі, думав звільнитися, але допрацював до кінця тільки тому, що товариш пообіцяв йому поділитися бонусом», — згадує Тетяна.
У сезонному найманні відмінно працює «сарафанне радіо». Тому корисно робити так, щоб про вакансії говорили.
«Наприклад, якось ми пропонували стакан лимонаду всім, хто прийде на співбесіду. Це прикольно, і студенти розповідали про це одне одному», — каже Ірина Сидорчук.
Подумайте, хто часто спілкується з вашими потенційними кандидатами та може розповідати їм про вакансії.
Наприклад, часто в київських хостелах селяться люди, які приїхали з регіонів до столиці й шукають роботу. Компанія, в якій працювала Ірина Сидорчук, розміщувала інформацію про сезонні вакансії в таких місцях. Коли людина заселялася, адміністратор розповідав йому про вакансії.
Якщо кандидат в результаті починав працювати, компанія платила адміністратору хостелу бонус за приведеного співробітника.
Наприклад, люди робочих спеціальностей досі шукають роботу в газетах і на дошках оголошень.
«Для мене це було несподівано, але коли я шукала карщиків для складу, саме оголошення в газетах дали найкращий результат», — говорить Тетяна Демидович.
А молоді люди активно сидять в соцмережах, і особливо в телеграмі. Тому, якщо шукаєте студентів, дайте рекламу в телеграм-каналах, а ще краще створіть чат-бот, який проведе первинне інтерв’ю з кандидатами.
До сезонних співробітників зазвичай вимоги мінімальні. Але є набір якостей, без яких не обійдешся, так звані soft skills. Наприклад, у сезонних працівників немає кількох місяців на адаптацію, тому вони повинні вміти швидко навчатися.
«А якщо посада передбачає великий обсяг роботи, й уся вона буде різноплановою, перевірте, наскільки людина готова до багатозадачності й наскільки вона стресостійка», — радить Тетяна Демидович.
Людину важливо перевірити на загальну адекватність: як вона формулює свої думки, як відповідає на питання. Найважливіша якість для сезонного працівника — відповідальність та чесність. Це перевіряється за допомогою тестових запитань на співбесіді.
Одна з проблем сезонного найму: люди домовляються попрацювати на літо, але йдуть через тиждень.
«У мене були ситуації, коли людина принесла документи, а на роботу не вийшла. Або пішла на обід і не повернулася. Такі випадки бувають, але важливо їх мінімізувати. Задавайте на співбесіді питання, щоб зрозуміти — чи налаштований кандидат відпрацювати весь сезон», — згадує Тетяна Демидович.
Ірина Сидорчук радить чітко прописувати термін роботи в договорі. Ніяких штрафів і покарань в такому документі вказувати не варто, але сам факт існування такого документу дисциплінує.
«Усної домовленості не завжди дотримуються, але коли людина підписує документ, що вона зобов’язується відпрацювати якийсь термін, то відноситься до роботи відповідальніше, — каже вона. — У мене були люди, які на співбесіді з натхненням обіцяли відпрацювати все літо, але відмовлялися підписувати такий договір. Це знак, що вони недобросовісні».
Зазвичай сезонні співробітники — це люди, які гостро потребують грошей. «Якщо у вас є можливість платити їм зарплату потижнево, а не змушувати чекати до кінця місяця — це для них серйозний бонус, і сильний аргумент, щоб працювати саме у вас», — каже Тетяна Демидович.
Сезонні співробітники — це часто жителі селищ і сіл, розташованих поряд з обласним центром. Багато з них живуть в приватних будинках. Влітку їм важливо мати можливість доглядати за городом.
«Наприклад, сезонним прибиральницям ми встановлювали графік доба через три. Їм було зручно відпрацювати добу, повернутися додому і поратися на городі наступні три дні», — згадує Ірина Сидорчук.
В іншій компанії вона встановила для приїжджих працівників графік тиждень через тиждень. Компанія оплачувала їм житло в хостелі. Співробітник жив тиждень в Києві, їхав додому, а на його місце заселявся інший.
На відміну від штатних співробітників, сезонним не так уже й важливо, в якій компанії вони працюють. Їх головна мета — відпрацювати обумовлений період, отримати зарплату та піти. Вони не націлені на кар’єрне зростання або на зміцнення відносин з компанією. Але це не означає, що про них не потрібно піклуватися. Прояв турботи допоможе зробити так, щоб людина не пішла до кінця сезону.
«Безоплатні обіди та автобус до роботи, гнучкий графік, зручні зміни, сертифікати як знак подяки — все це підвищить повагу до вашої компанії в очах сезонних працівників, — каже Тетяна Демидович, — Тоді вони не будуть йти заздалегідь, щоб вас не підвести».
Шукати співробітників на Jooble
