Колеги сайту пошуку роботи Jooble не перестають волонтерити. Ми зібрали для вас цікаві історії про волонтерську діяльність та мотивацію до неї.
Що для тебе волонтерство?
Це можливість бути корисним у важкі часи, можливість допомогти іншим, як колись допомогли тобі. Мабуть, це також спроба бути причетним до історії своєї країни, вкласти свою цеглинку у майбутнє держави.
Волонтерством до цього не займалася, але після місяця війни зрозуміла, що просто донатити мало. Саме тому й вирішила допомагати знайомому фонду в рідному Харкові.
Розкажи щось цікаве за час твого волонтерства
Дуже багато зворушливих речей відбувалося. Бувало таке, що ми днями їздили по Рівному в пошуку конкретних ліків для відправки у Харків. Але коли отримуєш фото людини, якій ці ліки рятують життя, це безцінно.
А ще немало страшного дізнаєшся. Ми відправляли дитяче харчування в Харків, де наші знайомі волонтери вже розвозили по місту. Коли Харків перестали настільки сильно обстрілювати й запити трохи зменшилися, я отримала повідомлення, що наша партія дитячого харчування відправилася в Бахмут. Дуже моторошно усвідомлювати, що в настільки гарячих точках є малеча до 1 року. Це працює, як контрастний душ: змушує акумулювати більше ресурсів і допомагати ще дужче, бо коли війна частково пішла з рідних місць, вона не закінчилася повністю і люди все ще страждають.
Що для тебе волонтерство?
Я ніколи не волонтерив до цього і не сприймаю себе як волонтера. Для мене волонтери — це люди, які займаються цим кожного дня, а я так — лише вдруге. Тому я більше доначу волонтерам і інколи допомагаю знайомим.
Мені подобається бути причетним до цього, допомагати хоча б у невеликих масштабах своїм друзям. Так відчуваєш причетність до спалення русні!
Розкажи щось цікаве за час твого волонтерства
У мене в підрозділі ССО служить хороший знайомий, найкращий друг мого брата. Хлопці дуже сором’язливі й не хочуть нічого просити, та й загалом вони всім забезпечені. Але є проблема з якістю цього забезпечення і з розхідним матеріалом (шкарпетки, рукавиці, окуляри тощо). Такі невеликі запити великі волонтерські організації не покривають, тому намагаємось з братом допомагати, як можемо. Купували вже цигарки, шкарпетки, тактичні рукавиці, балістичні окуляри, рюкзаки, монокуляри, аптечки, збираємо на плитоноски. Все це в невеликих кількостях для знайомого і його побратимів в підрозділі.
З цікавого: знайшли свого давнього знайомого в Нідерландах, який допомагає закуповувати за кордоном необхідні речі. Дуже приємно, що колеги відгукуються на запити, першого разу вдалось зібрати 24 тисячі, цього разу 15 тисяч. Лише ось так об’єднавшись зможемо перемогти! Кошти зазвичай прошу в колег, інсті та родичів/знайомих. Але джублери найактивніші!
Що для тебе волонтерство?
Раніше я волонтерством не займався, але якщо можу допомогти таким чином прискорити нашу перемогу — буду робити все, що від мене залежить.
Розкажи щось цікаве за час твого волонтерства
Найцікавішими є розповіді бійців, коли ти їм передаєш всі “презенти”. Розповідали історію, як один солдат, прийшовши на стрільби з РПГ, забув при цьому сам РПГ) Командири викрутились з цієї ситуації: солдат біг до мішені з палкою замість РПГ по команді “вогонь”, і коли добігав до точки, то кричав “ціль уражено”)
Гумор — це те, що надає нашим захисникам мотивації мочити цю срану русню.
Що для тебе волонтерство?
Це служіння, яке максимально розкриває серце, наповнюючи його любов’ю та сприяє духовному розвитку.
Розкажи щось цікаве за час твого волонтерства
Я приєдналась до команди NowkoloUA. Це ініціативна група волонтерів, різних за професією та за локацією, але глибоко натхненних спільним баченням прекрасного майбутнього для нашої країни. Команда нашого фонду NowkoloUA організовує заходи для дітей-біженців, дитячі свята вихідного дня у прихистках для біженців (рухливі ігри та змагання, йога для дітей, подарункові пакунки з солодощами, тощо. Ви також можете приєднатись до команди та стати волонтером — https://jooble.link/54E5
Що для тебе волонтерство?
Раніше не займався. Почав, коли почалася війна.
Волонтерство для мене – це маленький крок для перемоги нашої країни.
Розкажи щось цікаве за час твого волонтерства
Моя історія про волонтерство. Або як я дійшов до такого життя)
Щоразу, коли збираєш гроші на допомогу й організовуєш її покупку і доставку — це цілий квест (великий чи маленький вже залежить від розмірів цієї самої допомоги). Але найбільше мені запам’яталась саме перша доставка з Польщі, всупереч якій я все-таки вирішив допомагати нашим прикордонникам та ЗСУ не тільки фінансово, а й діями. Все це відбувалося, коли закінчувався перший тиждень повномасштабної війни. Суміш емоцій тоді була просто невимовна: поруч перелякана дружина з нашими дітьми та ще син друга-військового, який тоді жив у нас вдома, – всім треба подати приклад спокою і бажання зробити щось корисне для нашої перемоги й ще купа думок…
Після перших же жертв серед цивільних в Житомирі від ракетного обстрілу, серед яких були та діти, ми вирішили, що моя сім’я поїде в Польщу і вже на наступний день я віз дружину і наших дітей на кордон. Все відбувалось настільки швидко, що лише в дорозі я подумав про те, що можна було б на зворотному шляху доправити якусь допомогу в Житомир, адже їхатиму пустою автівкою. Вирішив під час найближчої зупинки написати в офіційний чат-бот Телеграму по організації волонтерської діяльності (на той момент вже такий діяв на державному рівні) з пропозицією допомогти. Але, як то кажуть: “Думки матеріалізуються”, — вже за кілька хвилин мені подзвонив знайомий з Польщі, який дізнався, що я їду на кордон, з проханням привезти медикаменти в Житомир від польських волонтерів. На що я, звичайно, з радістю погодився.
Поїздка на кордон пройшла майже спокійно (не враховуючи того факту, що я прощався з дружиною і дітьми на невизначений термін), але вражала неймовірна кількість блокпостів усюди, починаючи з великих трас та закінчуючи дуже маленькими селами, де стояли місцеві. І чим західніше я рухався, тим розміри та захищеність цих постів ставали потужнішими, на деяких навіть розміри протитанкових їжаків перевищував розміри моєї машини (хоча вона в мене зовсім не маленька), та кількість їх просто вражала.
Далі був кордон та очікування вантажу з допомогою. А це, між іншим, близько 7-8 годин, бо скоординувати щось і розв’язувати бюрократичні питання, на той момент, не так швидко можна було. Плюс годину перевантажували допомогу з польського авто в моє. Коли закінчили, час був доволі пізній, близько 21-00 (комендантська година починалась вже о 22-00). Вирішив заночувати у місцевому готелі, а ось про ймовірність відсутності вільних номерів якось не подумав.
Скориставшись гугл мапою, поїхав до кількох найближчих готелів, але усюди, як ви вже здогадались, було зайнято. Потім зник інтернет і я, наївний, вирішив запитати в місцевих ТРО, де можна зупинитись на ночівлю. Результат: з готелем не допомогли, а от часу на перевірки та розвіювання їхніх сумнівів стосовно мене пішло дуже багато, особливо у не дуже тверезих ТРОшників (так, були й такі). Перевіряли паспорт, Дію, Монобанк, навіть мою машину хотіли розвантажити для догляду. А варто мені було від’їхати, вони рушити за мною, ще раз зупинили, перевірили знову документи, а потім знову ж таки їхали за мною до готелю. Я перестав бути для них підозрілим, коли вже не витримав та перейшов на лайку. От тоді вони признали в мені українця, до речі, спілкувався я виключно українською.
Вільного готелю я так і не знайшов, тому довелося ночувати в машині на стоянці, ох і замерз же я в ту ніч. А з самого ранку в дорогу додому, під час якої теж були маленькі пригоди, але вже не такі цікаві.
З того часу мої друзі з прикордонників почали до мене звертатися стосовно допомоги, яку іноді вдається зібрати через знайомих і волонтерів в Польщі, вони неймовірно допомогли з військовою формою, взуттям термобілизною, спальниками, кариматами, медикаментами (саме з таким вантажем я й приїхав у Житомир з першої моєї поїздки до кордону), адже з лютого проходить постійна мобілізація та й багато людей приходить добровольцями й всіх потрібно забезпечити хоча б самим необхідним. Час від часу мені щастить знайти та купити необхідне для військових в Україні, але це вже інші історії…
Що для тебе волонтерство?
Волонтерити — це допомагати тим, чим можу, там, де я є, тому, кому можу. Так, із дитинства я займалась безпритульними тваринами, останні декілька років, дякуючи нашому крутому колективу, маю можливість допомагати дітям-сиротам.
Розкажи щось цікаве за час твого волонтерства
Один із найкрутіших моментів був тоді, коли ми зібрали кошти для того, щоб 30 дітей оздоровились на морі у 2021 році. Сума була суттєвою — майже 60 000 грн. Але ми це зробили! І бачити радість на обличчях дітей, коли їм про це сказали, це дуже круто.
